Страховка в Німеччині
Німецька система соціального забезпечення (das Sozialversicherungssystem) – це система страхування, метою якої є підтримка рівня життя і соціального становища застрахованої особи в ситуаціях, пов’язаних з ризиком для існування. Її основи були закладені ще в кінці 19 століття Отто фон Бісмарком.
Німецька система страхування це:
- медиане страхування (Krankenversicherung)
- страхування по догляду (Pflegeversicherung)
- страхування від нещасних випадків (Unfallversicherung)
- пенсійне страхування (Rentenversicherung)
- страхування на випадок безробіття (Arbeitslosenversicherung)
При цьому, медичне страхування в Німеччині (Krankenversicherung) ділиться на державне і приватне і є обов’язковим, абсолютно для всіх проживаючих у Німеччини. Німців страхують від народження, а тих, хто приїзжає – після прибуття до Німеччини.
Для найманих працівників ВСЯ система соціального забезпечення є обов’язковою, для студентів тільки медичне страхування і страхування по догляду.
Страховка для навчання
Студенти в університетах Німеччини, незалежно від їх національності, повинні мати німецьку медичну страховку. Вони страхуються за пільговими тарифами та можуть вибирати між приватною і державною страховкою.
Студенти платять за державну медичну страховку близько 122,78 євро на місяць. Ця сума об’єднує медичну страховку і страховку по догляду, оскільки вони нероздільні. Такі пільгові тарифи діють до настання 30-річчя.
-
УСЯ система соціального забезпечення є обов’язковою. Роботодавець зобов’язаний зареєструвати найманого працівника в систему соціального забезпечення з початком його трудової діяльності. Держава знімає внески за страхування автоматично, що означає, що заробітна плата виплачується після вирахування всіх необхідних внесків і податків.
Наймані працівники можуть оформити приватне медичне страхування, тільки якщо їх річний дохід перевищує ліміт обов’язкового медичного страхування (“Versicherungspflichtgrenze”). У 2020р. він склав 62 550 євро на рік, в 2021р. – 64 350 євро на рік.
Якщо річний дохід найманого працівника нижче, тоді – тільки державне медичне страхування. Якщо річний дохід вище, тоді можна вибирати між приватною і державною страховкою. Ліміт встановлюється щороку і постійно збільшується протягом останніх кількох років.
Вартість приватної медичної страховки розраховується в залежності від віку, стану здоров’я та відповідних тарифних характеристик. Але вирішальним критерієм є стан здоров’я. Наприклад, якщо людина страждає на хронічне захворювання або має проблеми зі здоров’ям в результаті нещасного випадку, то страхова компанія може призначити додаткову вартість за ризики. У деяких випадках, приватна страхова компанія може відмовити у медичному страхуванні.
Внесок до державної медичної страховки становить близько 15,7% від річного доходу страхувальника (брутто) і виплачується щомісяця. Внесок складається з основного і додаткового. Базовий (основний) внесок однаковий для всіх страхових компаній: 14,6% від заробітної плати до порогового рівня доходу, так званого ліміту. Але розмір додаткового внеску медичні страхові компанії визначають самі, зараз він становить в середньому 1,1%.
При цьому, половину обов’язкового страхового внеску сплачують самі штатні працівники, другу половину – їхні роботодавці.
Таким чином, частка працівника, в середньому становить 7,3% (половина від основного внеску: 14,6%) + 0,55% (половина від додаткового внеску: 1,1%) = 7,85%.
При оплаті за обов’язкову медичну страховку, автоматично з нею, ви оплачуєте страховку по догляду (Pflegeversicherung), бо ці два види нероздільні.
Страхування по догляду (Pflegeversicherung) вступає в дію, коли застрахована особа потребує догляду. Станом на 2021р., внесок за страхування на випадок тривалого догляду становить 3,3% від доходу, якщо немає дітей і 3,05%, якщо є діти. Половину внеску сплачє роботодавець, половину працівник. Виняток становлять мешканці Саксонії.
Страховка спрямована на покриття витрат (часткове покриття витрат) тим, хто потребує постійної допомоги та догляду через старість, хворобу, інвалідность. В цьому випадку, потрібно офіційно звернутися до страхової за наданням необхідних послуг.
Щороку призначається ліміт (Beitragsbemessungsgrenze) – річний дохід, вище якого медична страховка не стягує додаткові внески. На 2021р. верхня межа встановлена на рівні 58050 євро на рік. Таким чином, виходить, що максимальний внесок до німецької державної страхової становить 759,49 євро на місяць (при зборі 15,7% і річній зарплаті 58050 євро і вище), з яких щомісяця 379,74 оплачує роботодавець і 379,74 працівник платить сам.
У державну медичну страховку, як правило, можна безкоштовно додатково оформити непрацюючого чоловіка / дружину та неповнолітніх дітей. Таким чином, єдиний внесок одного працівника при наявності державного медичного страхування забезпечує страхування всієї родини. Чоловік і/або дитина, щоб залишатися застрахованими в сімейній державній медичій страховій компанії, не повинні заробляти вище певної норми. Розмір норми станом на 2018 р. становив близько 435 євро щомісяця.
У приватному медичному страхуванні немає сімейного страхування. Тут кожен член сім’ї повинен бути застрахований і оплачувати страховку додатково.
Більшість жителів Німеччини, а саме близько 90% мають державне медичне страхування. Адже не варто забувати, що Німеччина – це країна, з дуже високим ступенем соціального захисту, а медична система Німеччини є однією з найкращих в світі. Тому, можна сміливо оформляти собі саме державне медичне страхування, з упевненістю про високу якість надаваних медичних слуг.
-
Роботодавець оплачує 100% внесків зі страхування від нещасних випадків.
-
Входить до німецької системи соціального забезпечення і тут, як і в інших видах страхувань існує принцип солідарності. Половину внеску сплачує роботодавець, іншу половину працівник. Зараз внесок становить 18,6%, відповідно роботодавець і працівник платять по 9,3%. Розмір виплачуваної пенсії залежить від суми внесків, внесених з початку дії страховки.
При оплаті внесків у цю страховку, існує ліміт (Beitragsbemessungsgrenze) – річний дохід, вище якого пенсійна страховка не стягує додаткові внески. На 2021р. верхня межа встановлена на рівні 85200 євро на рік в західній Німеччині та 80400 євро в східній Німеччині.
В залежності від виду пенсії, мінімальний термін регулярних пенсійних внесків становить 5 років. Іншими словами, право на пенсію виникає через мінімум 5 років щомісячних регулярних внесків. Працівник до цього часу отримує офіційний лист із зазначенням розміру пенсії, якщо перестати працювати зараз і приблизний розмір пенсії, якщо працювати далі до настання пенсійного віку. Для тих, хто народився в 1964 році або пізніше, стандартний пенсійний вік в Німеччині становить 67 років.
-
Мета страхування на випадок безробіття (Arbeitslosenversicherung) – забезпечити здобувача засобами для існування, поки здобувач знову не знайде роботу. З 2021р. внесок становить 2,4% від місячної заробітної плати брутто. Половину внеску оплачує роботодавець і половину працівник.
Регулярно урядом призначається ліміт (Beitragsbemessungsgrenze) – річний дохід, вище якого страховка по безробіттю не стягує додаткові внески. На 2021р. верхня межа встановлена на рівні 85200 євро в західній Німеччині та 80400 євро в східній Німеччині.
-
Haftpflichtversicherung. Йдеться про страхування, коли страховик зобов’язаний звільнити страхувальника від претензій і відповідальності, заявлених третьою стороною за ненавмисно завдану шкоду третім особам і їхньому майну. Цей вид страхування не є обов’язковим, але вкрай популярний у Німеччині. Майже всі мешканці Німеччини мають цю страховку.
Вартість страхування є невеликою, 40-65 євро на рік, але у випадку збитку третім особам, страхова бере на себе матеріальну відповідальність. Тобто, Haftpflichtversicherung оплачує збитки, завдані страхувальником третім особам, і оплачує наслідки нещасних випадків, що сталися з ненавмисної вини страхувальника.