Інтерв’ю нашої студентки Анни Головач, яка навчається на 4-му курсі в Charité – Universitätsmedizin Berlin на програмі Modellstudiengang Humanmedizin
Які емоції приносить з собою лист-запрошення на навчання в Charite-Universitätsmedizin? Ви здивуєтесь, але, окрім очікуваної радості та ейфорії, з ним приходить страх та невпевненість. Якою б заповітною не була ваша мрія навчатися саме в цьому університеті, початок навчання в новій країні іноземною мовою та знайомство з новою ментальністю — це завжди вихід із зони комфорту.
Ставлення викладачів, що саме захоплює? Викладач, незалежно від академічного звання, сприймає кожного студента на рівні колеги. Тебе не опитують з погрозами, що «зараз у всіх буде 2 і підете на відпрацювання», з тобою ведуть дискусію. На парах ніхто не соромиться задавати інколи і дещо кумедні запитання, а доценти завжди натхненно пояснять навіть їх. На екзамені ціллю викладача є побачити не твої прогалини, аби знизити бал, а об’єктивний рівень знань та сильні сторони.
Такі відносини «студент-викладач» дозволяють помилятися, вчитися, вдосконалюватися і бути впевненим, що професор грає в цю гру не проти тебе, а з тобою.
Про навчання, чому саме Charité – Universitätsmedizin Berlin: Насправді, у нас з Берліном не було кохання з першого погляду, а Charité здавалося мені недосяжною мрією. Подаючи документи в медичні університети Німеччини, я сама не вірила в те, що я можу отримати місце для навчання. Я навіть не дозволяла собі мріяти про топові університети, адже так боялася розчаруватися в разі відмови. Страх не дозволяв об’єктивно оцінювати шанси, тому документи я подавала скрізь, де був літній семестр (SoSe), а остання заява з думками «ну тут точно буде відмова» — в Charité UM Berlin.
Доленосно все співпало саме так) Charité офіційно є найкращим медичним університетом в Європі та однією з найбільших університетських клінік світу.
Важливим фактором, чому я все ж не надала б перевагу, наприклад Ludwig-Maximilians-Universität München — система навчання Charité — Modellstudiengang.
Формат занять Modellstudiengang — POL (Problemorientiertes Lernen) — «Проблеорієнтоване вивчення», який проходить в групі із 12 студентів. Модерує заняття фаховий спеціаліст. Ознайомившись з актуальним анамнезом пацієнта в такому форматі, ми маємо змогу поставити додаткові запитання, вивчити аналізи крові, зображення, заключення досліджень. У процесі розв’язання такої «задачки», ми формуємо ті теми, які, на нашу думку, є обов’язковими для визначення діагнозу та опрацьовуємо їх до наступного тижня, де ми обговорюємо їх разом.
Коли я отримала місце на навчання в Charité, мені довелося довго звикати, що навчання доведеться розпочати з першого семестру заново. «Як я можу втратити два роки?», «Мої одногрупники в Україні вже будуть лікарями, а я так і залишуся вічною студенткою», «можливо, треба було б розглядати інші варіанти, щоб не повторювати ці курси» та мільйон інших думок. Як кажуть, wer sichere Schritte tun will, muss sie langsam tun. Саме тому, я так захоплююся своїми німецькими одногрупниками.
Вікова категорія надзвичайно різна, життєвий та професійний бекграунд ще більш різноманітний, усіх об’єднує одне — невгамовне бажання стати лікарем. Неважливо в 20,25,30 чи 35 років, важливо, яку ціль ти переслідуєш.
Подальша спеціалізація, чи обрали для себе? Студентів-початківців можна фундаментально розділити на дві групи. Одні ще до початку навчання точно можуть назвати омріяну спеціалізацію і активно шукають найрізноманітніші курси та конгреси в цій сфері, а інші — невпевнено чекають на вибір місця роботи, відкладаючи здобуття вузькоспеціалізованих знань на час інтернатури.
Представники якої групи, на мою думку, мають перевагу? Правильної відповіді немає і обидві стратегії мають право на успіх.
Ще на першому курсі навчання в НМУ ім. О.О. Богомольця моє серце викрала нейроанатомія (і досі не віддає). Захоплення структурами головного мозку під час навчальних годин в анатомічному залі стало ще сильнішим після практики в нейрохірургії Шаріте. Тоді я вперше побачила транссфеноїдальну резектомію, вперше одягнула стерильний одяг в операційну та навчилася правильно «мити руки». Нейрохірургія супроводжувала мене далі — перші онлайн лекції з топових медичних університетів світу, активна участь в студентському клубі з нейрохірургії Connectome, наукова робота на кафедрі, перші конгреси.
Хіба конгреси не орієнтовані на лікарі? Так, але також є важливою складовою мотивації студентів, нетворкінгу та є вашим унікальним інструментом вже сьогодні «прощупати» сферу. Ціна участі в конгресех також не повинна вас демотивовувати, зазвичай студенти отримують 75% знижку або ж участь для них (нас) є абсолютно безкоштовною.
Ще один спосіб для фінансування — ваша наукова група. Студенти, які займаються дослідженнями в науковій сфері, беруть участь в тематичних заходах за рахунок бюджету наукової групи. Це є досить гарною опцією, адже наукова робота ніяк не оплачується і таким чином наукові керівники підтримують своїх випускників.
Чи може студент-медик/ лікар з України брати участь в конгресі в Європі? Звісно! До речі, більшість наукових подій (98%) проводиться англійською мовою. Де шукати такі заходи? Стандартний гугл пошук, сайти університетів та наукових оргазацій, а також запитуйте ваших професорів та друзів-медиків. За минулий рік я відвідала 7 заходів з нейрохірургії, неврології та нейролнкології та інтенсивної медицини. Сподіваюсь, ця стаття надихне когось з вас стукати у двері науки і відкривати для себя нове.
Допомога українцям, чи надає підтримку університет? У квітні 2022 року зі мною зв’язалися представники Charité International Cooperations (ChIC; департамент інтернаціональних кооперацій Шаріте). Раніше я вже брала участь в заходах для першокурсників-іноземців, розповідаючи їм про мій досвід початку навчання в університеті. Цього разу їм була цікава я в ролі викладача Medizinische Fachsprachkurse (Медичної фахової мови). «О, так це те чим ти зараз знову займаєшся, але онлайн», — скажете ви. Але це був курс УКРАЇНСЬКОЇ мови для німецьких лікарів.
Ще надаючи першу медичну допомогу в центрі прибуття біженців в лютому-березні, я спостерігала, як німецькомовні колеги намагалися вчити українську мову за допомогою онлайн ресурсів. Тому отримавши пропозицію організувати курс на базі Charité, я ні разу не вагалася — це була моя нова місія, яка дала мені надію та віру, що і я можу зробити хоча б невеличкий внесок в розвиток моєї країни та культури. Два місяці підготовки матеріалів, три тижні мовних курсів, серед слухачів — професори університету Charité, успішні лікарі, студенти. Ціллю курсу було навчити учасників збирати анамнез, називати частини тіла, симптоми, базові медичні терміни українською мовою. Ціль (і навіть більше) була успішно досягнута! А на останньому занятті наші студенти покуштувати українських вареників та насолодилися українською музикою. Детальніше про курс можна прочитати на офіційному сайті Шаріте.
Наступний запис буде відкрито в семестрі WiSe 22/23. Поширюйте та кохайте нашу прекрасну українську мову та народні традиції. Це наша сила, наше коріння та наше мирне майбутнє!
Яким є студентське житло в Берліні (і не тільки)? Мій перший семестр в Charité UM Berlin розпочався три роки тому — одночасно поширився і коронавірус. Тому фізично перших півроку я знаходилася в Києві, ментально «літала в повітрі», а юридично була студенткою університету Берліну. Усі екзамени проходили і проводять вживу, тому в серпні 2020 року я нарешті переїхала. За тиждень до моєї самостійної подорожі з трьома валізами, які помістили все моє життя, житла в мене все ж не було. Трішки екшина та хвилювань, в останні дні перед вильотом — підтвердження оренди.
Де живуть студенти? Гуртожитки: усі гуртожитки приватні, тобто оплачуєте все самостійно. Є різні варіанти — від ліжка в двомісній кімнаті до міні-апартаментів з маленькою кухнею та ванною. Для отримано такого житла потрібно ставати в чергу або сподіватися на вдачу. Ціна: від 250 до 900€ (залежно від локації, року побудови і умов). WG: Wohngemeinschaft (від слова wohnen = жити, die Gemeinschaft = спільнота). Як ви вже зрозуміли, фактично це є самостійно організований гуртожиток. Ви знімаєте квартиру з сусідами, які не обов’язково є вашими друзями чи знайомими. Це нормально, коли в таких WG дівчата живуть з хлопцям, або у сусідів велика різниця в віці (20 і 45). Критерій один — вам комфортно і економно. Спілкуватися не обов’язково 🙂 Таке житло теж шукається на звичайних інтернатних сайтах. Ціни варіюються, але в середньому — 150-700€
Стандартний варіант — орендована квартира: Тут виникає питання збору документів та великих черг на огляд квартири. Удачею також потрібно запастись. Ціна питання різна і залежить від багатьох факторів.
Для майбутніх студентів: Мрії часто лякають нас, тому більшість людей обирають стратегію „мріяти та чекати“. Переборюйте с страх, адже єдина вірна стратегія — „мріяти, вірити, ставити цілі та багато працювати“.
Давайте об’єднуватися, підтримувати та мотивувати один одного!
